Цей метод служить інструментом дослідження та вивчення ситуації, оцінки і вибору правильного рішення. Ситуації можуть бути стандартні, критичні та екстремальні.
Навчання аналізу передбачає проведення наступних етапів:
а) підготовка сюжету ситуації;
б) формулювання питань-завдань слухачам;
в) групова робота над вивченням ситуації;
г) групова дискусія;
д) підсумкова бесіда з прийняттям певного рішення.
Навчання методу аналізу дозволяє слухачам здобувати додаткові знання, вчитися уникати ризикових ситуацій, помилок і невірних рішень, свідомо впливати на події і процеси виробничої, фінансово-економічної діяльності підприємства, прогнозувати і планувати майбутнє.
2) Рішення практичних задач.
За допомогою цього методу викладач формує в учня навички вирішення виробничих, фінансово-економічних ситуацій, завдань, проблем. В ході заняття навчається засвоює принципи, закономірності, правила, процедури, засоби і оптимальні способи вирішення різних типів завдань.
Метод передбачає проведення наступних етапів:
а) постановка практичної ситуації, завдання;
б) критерії вирішення ситуації, завдання;
в) дискусія за пропозиціями, висунутими для вирішення ситуації, завдання;
г) вибір оптимального варіанту розв'язання ситуації, завдання.
Включаючи в навчальний процес практичні ситуації, завдання, викладач повинен виходити з такого положення: не ситуації, завдання потрібні для закріплення знань, а, навпаки, знання потрібні для вирішення ситуацій, завдань.
3) Ділові ігри.
Вони використовуються для тренування та розвитку творчого, дослідницького мислення, формування практичних умінь і навичок. Вони дозволяють стимулювати увагу і підвищувати інтерес до занять, активізувати і загострювати сприйняття навчального матеріалу.
Процедура ділової гри складається з наступних етапів:
а) етап вивчення ситуації, підготовка учасників і експертів, збір інформації;
б) етап проведення процесу гри;
в) етап аналізу, обговорення й оцінки результатів гри.
Ділова гра - це репетиція виробничої, фінансово-економічної чи суспільної діяльності майбутнього фахівця, що дозволяє програти ситуацію, передбачати її можливі варіанти рішення, передбачати і уникати ризикових ситуацій.
Так, при участі в діловій грі «Яким я бачу фінансового менеджера» студенти, оцінивши спільно конкретні виробничі фінансово-економічні ситуації, можуть перевірити себе, дізнатися додаткові риси характеру людей, з якими навчаються і з якими доведеться працювати в майбутньому, дати об'єктивну оцінку майбутнього спеціалісту, що висуваються на посаду фінансового менеджера з числа студентів групи та ін
4) Методи «круглого столу».
Вони припускають принцип колективного обговорення ситуацій, проблем. Це можуть бути навчальні семінари, навчальні дискусії, зустрічі з фахівцями різних організацій. Необхідно, щоб учасники «круглого столу» виступали не з підготовленими доповідями, а зі своєю думкою з порушеної ситуації, проблемі.
Використання цього методу сприяє виробленню в учнів уміння сперечатися, аргументовано, з наукової точки зору доводити, захищати і відстоювати свою думку, прислухатися до думки інших.
5) Метод «мозкової атаки».
Він сприяє розвитку динамічності мислительних процесів, здатності абстрагуватися від об'єктивних умов і суттєвих обмежень, формує вміння зосередитися на якій-небудь вузької актуальною цілі з використанням інноваційних підходів.
У загальному вигляді, процедура «мозкової атаки» складається з наступних етапів:
а) формулювання проблеми, яку необхідно вирішити. Формування декількох робочих груп та експертної групи;
б) тренувальна сесія - розминка, швидкий пошук відповідей;
б) «мозкова атака» - штурм поставленої проблеми, генерування ідей;
в) оцінка та відбір найкращих ідей;
г) повідомлення про результати мозкової атаки.
Використання цього методу виробляє в учнів переконання в тому, що досить складні ситуації, проблеми, що не піддаються вирішенню традиційними способами, несподівано можуть бути розв'язані при використанні інноваційних підходів
6) Практикум (психологічний, дослідницький, прогностичний, пошуковий).
Під практикумом розуміється самостійна аудиторна і позааудиторна робота за завданням викладача.
Практикум (психологічний, дослідницький, прогностичний, пошуковий) - це своєрідні вправи, спрямовані на відпрацювання різних навичок, закріплення теоретичних знань відповідної дисципліни та спеціальності. Практикум складається з опису конкретних ситуацій досліджуваної теми відповідної дисципліни, аналізуючи які, навчаються можуть приймати управлінське рішення з позиції майбутньої спеціальності з урахуванням знань, умінь, навичок практичної та дослідницької роботи.
У зв'язку з вищевикладеним, при вивченні більшості тем навчальних дисциплін з усіх спеціальностей корисно використовувати проблемні стандартні і ризикові ситуації і завдання такого роду.
7) «Прес-конференція», «дискусія», «акваріум», «сендвіч», «групова мозаїка».
При закріпленні теоретичного матеріалу можливе використання таких форм АМО, як «прес-конференція», «дискусія», «акваріум», «сендвіч» «групова мозаїка» та ін
На «прес-конференцію» на занятті йде 15-20 хвилин, це, по суті, взаємоконтроль студентів. На одному занятті половина групи задає питання (оцінюються не тільки відповіді, але і грамотність, глибина, кількість заданих питань, аналітичні здібності, інноваційний дослідницький характер роботи над питаннями, над їх постановкою і формулюванням). Дається 5 хвилин на підготовку питань і перегляд конспектів, роздаткового матеріалу, навчально-методичних рекомендацій, інструкцій, на психологічний, пошуковий, прогностичний, дослідницький настрій. Потім зошити з конспектами лекцій, підручники збираються. Починається «прес-конференція». Відповіді доповнюються, коментуються студентами і викладачем, що також оцінюється. Оцінки виставляються за участю групи, коментуються достоїнства і недоліки відповідей.
Переваги такої форми опитування очевидні: об'єктивність оцінок і закріплення матеріалу, дослідницький характер роботи на занятті.
На наступному занятті підгрупи міняються місцями.
8) Диктанти, складання тестів, опорних конспектів і кросвордів, проектування моделей, проектів, карт за результатами системного аналізу та ISO з дисципліни.
9) Кейс-стаді.
Кейс-метод став вперше застосовуватися в другій половині 19 століття в Гарвардському Університеті. Головним чином цей метод використовувався в ранні роки його існування як практика для студентів, які вивчають застосування законів. Сьогодні цей метод використовується як освітній і його мета - допомогти учням мислити ефективно.
Кейси, використовувані в процесі навчання, можуть бути виражені багатьма способами. Вони можуть бути досить довгими і повністю описувати ситуацію, яка існує в даний момент або існувала в минулому. Або ж вони можуть бути короткими і витіюватими. У кожному разі, їх мета залишається колишньою - послужити приводом для учнів прийти до якихось висновків, виходячи з викладених у дослідженні фактів, які ведуть до рішень і можуть поширюватися на реальні ситуації, що виникають у студентів на їхніх місцях роботи.
Кейс-метод передбачає групову дискусію. Кейси побудовані так, щоб справити різні думки щодо (а) хто винен у певній ситуації, (б) що змусило людини вести себе певним чином, (в) який вихід із ситуації кращий. Кейс-методи вносять великий внесок в процес навчання. Їх переваги:
- Вчать учнів не приходити до швидких висновків про людей і їх поведінці,
- Показують, що немає одного «найкращого рішення»,
- Ясно демонструють, як одні й ті ж події можуть по-різному тлумачитися колом людей з подібними інтересами,
- Заохочують учасників тренінгу обговорювати різні питання з іншими і побачити цінність спілкування, і підкреслюють значущість практичного мислення.
Кейс-метод орієнтований на учня. Добре продуманий кейс стимулює учасників брати на себе роль лідера в аналізі та обговоренні теми, навколо якої побудовано дослідження. Дискусія просувається вперед у міру того, як вони вносять в неї свої ідеї, думки та відгуки. Інші ухвативается за ідеї, обмірковують їх, обговорюючи між собою, і, в кінцевому підсумку, група інтегрується як ціле. Роль тренера в кейс-методі - поширити кейс, запросити учасників прочитати і вивчити його, провести зворотний зв'язок так, щоб спонукати учасників задавати питання в міру їх дослідження. Іноді учасникам дається список питань, які їм потрібно розглянути в міру обговорення цього кейса.
Зазвичай кейс-метод проводиться в дві стадії:
КРОК 1. Учасникам лунає кейс. Навчають можуть отримати текст заздалегідь або ж у визначений час програми, коли дослідження використовується як частина процесу навчання. У кожному разі, учасники повинні мати достатню кількість часу прочитати й осмислити матеріал. Якщо ведучий використовує питання, слід роздати їх учасникам для заохочення дискусії.
КРОК 2. Учасників просять обговорити кейс. Всі учні мають відповісти на підготовлені провідним питання або поділитися своєю думкою про те, що вони вважають правильним рішенням. Учасники (і ведучий) ставлять під сумнів точки зору один одного і просять дати логічне обгрунтування своїх висновків. Процес закінчується тим, що ведучий просить учнів зробити висновки з фактів кейсу та висновків, до яких учасники вдавалися в ході дискусії.
10) Мікроурок. Моніторинг реалізації якості освіти дисциплін досягається за допомогою вирішення ряду освітніх завдань: створення теоретичних основ вивчення курсу дисциплін, наприклад, за допомогою формування понять базового рівня; розвитку загальних, спеціальних і специфічних навчальних умінь і навичок учнів, наприклад, через оперування поняттями у вирішенні ситуаційних завдань практичної спрямованості ; пізнання змісту інших понять і категорій; встановлення між ними міжпредметних і внутрікурсових зв'язків.
У досягненні поставлених завдань простежується методологічна спрямованість мікроурока, що також виражається в створенні з його допомогою оптимальних умов для розвитку навичок самостійного мислення учнів. Основним елементом такого мислення є поняття як відображення в свідомості людини найбільш загальних і істотних властивостей і якостей предметів і явищ. Наприклад, поняття «нормативно-правовий акт» відображає загальні ознаки, властиві таким його видів, як закон і підзаконний акт.
До ознак, що відрізняє мікроурок від інших видів занять, відносяться наступні.
1. Досить обмежені часові рамки проведення уроку. Мікро-урок розрахований всього на двадцять хвилин навчального часу. З точки зору психології, це час оптимального уваги учнів. Тому даний тип уроку відрізняється високим ступенем активності їх розумової діяльності. Це дозволяє викладачеві планувати свою роботу на мікроуроке з урахуванням різноманітних засобів і методів навчання:
а) аудитивні, візуальних і інших технічних засобів навчальної діяльності;
б) наочних засобів;
в) коштів конкретизації (наприклад, використання теоретичних положень навчальної літератури на підтвердження правильності одержуваних на уроці висновків і логічних висновків);
г) методу покрокової деталізації;
д) методу проблемного викладу.
2. Діагностика вихідного рівня навчальних знань, умінь і навичок учнів і отриманого (в процесі роботи над визначенням поняття) кінцевого результату їх навчальної діяльності. Слід враховувати не тільки педагогічні, а й психологічні основи організації мікро-уроку. Так, на початку заняття здійснюється підготовка учнів до сприйняття навчального матеріалу з метою максимального залучення їх уваги до виконуваного завдання, наприклад, за допомогою музичної заставки. Для цього викладач будує свою роботу, грунтуючись на позитивних емоціях учнів, подоланні стресових ситуацій, полегшенні сприйняття складного теоретичного матеріалу, наприклад, за допомогою апелювання до простішого питання або завдання. Важливо показати, що рішення основного завдання мікроурока - визначення поняття залежить від розкріпаченої мисленнєвої діяльності учнів, швидкості скоєних ними логічних операцій.
3. Наявність алгоритму, елементами якого є:
а) емоційно-образне сприйняття;
б) розкриття змісту поняття;
в) його міжпредметних і внутрікурсовая зв'язок;
г) застосування отриманих учнями знань у вирішенні тих чи інших проблемних питань.
Кожен з названих елементів алгоритму представляє певну щабель у формуванні знань:
1) знання-знайомства;
2) знання-копії;
3) знання-уміння;
4) знання-навички.
Для різноманітності форм контролю і закріплення знань студентів за деякими темами відповідних дисциплін, де важко використовувати практичні завдання і ситуації, студенти можуть писати диктанти, складають тести, опорні конспекти і кросворди, відповідають на тестові завдання, проектують моделі, карти за результатами самостійного системного аналізу та ІСО.
Немає коментарів:
Дописати коментар